- стріляння
- —————————————————————————————стріля́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
стріляння — я, с. 1) Дія за знач. стріляти 1), 3) і звуки, утворювані цією дією. 2) Дія за знач. стріляти 2), 4 10) … Український тлумачний словник
стрілянина — (безперервне / безладне стріляння), стрільба; канонада (з гармат); обстріл (прицільна) … Словник синонімів української мови
стрілянина — и, ж. Безперервне або безладне стріляння … Український тлумачний словник
амбразура — (отвір у мурі фортеці, оборонної споруди тощо, призначений для спостерігання і стріляння), бійниця, стрільниця … Словник синонімів української мови
бекасинник — а, ч., мисл. Сорт дробу для стріляння по малій дичині … Український тлумачний словник
гранатометання — я, с. Кидання гранат рукою або стріляння гранатами із гранатомета … Український тлумачний словник
канонада — и, ж. Часте стріляння з багатьох гармат … Український тлумачний словник
картеч — і, ж. 1) Шріт великого розміру для рушниці. 2) Артилерійський снаряд, розрахований на стріляння з невеликої віддалі й наповнений кулями, що широко розсипаються під час пострілу. || Кулі з такого снаряда … Український тлумачний словник
кулеврина — и, ж. 1) У Франції 14 16 ст. – ручна вогнепальна зброя типу аркебузи. 2) В європейських арміях 15 17 ст. – довгоствольні гармати для стріляння на великі відстані … Український тлумачний словник
кутомір — а, ч. 1) Прилад для визначення кутових розмірів. 2) Пристрій для стріляння з гармат по закритих цілях … Український тлумачний словник